Рековець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Рекове́ць | Рековці́ |
| Р. | Рековця́ | Рековці́в |
| Д. | Рековце́ві Рековцю́ |
Рековця́м |
| З. | Рековця́ | Рековці́в |
| Ор. | Рековце́м | Рековця́ми |
| М. | Рековце́ві Рековцю́ |
Рековця́х |
| Кл. | Рековцю́ | Рековці́ |
Ре-ко-ве́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Рек-; суфікси: -ов-ець.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |