Слобідчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Слобідчук	Слобідчуки́
Р.	Слобідчука́	Слобідчукі́в
Д.	Слобідчуко́ві Слобідчуку́	Слобідчука́м
З.	Слобідчука́	Слобідчукі́в
Ор.	Слобідчуко́м	Слобідчука́ми
М.	Слобідчуко́ві Слобідчукі́	Слобідчука́х
Кл.	Слобідчуку́	Слобідчуки́

Сло-бід-чук

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Слобід-; суфікс: -чук.

Вимова

• МФА : [slɔbʲid͡ʒt͡ʃʊk] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: [[ Англійська|]] (en) Білоруськаbe: Слобідчук (be) чол.

Білоруська

Вимова

• МФА : [slobʲidt͡ʂʊk] (одн.), [slobʲidt͡ʂʊk] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. Слобідчук (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??