Стаднік
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Ста́днік | Стадніки́ |
Р. | Стадніка́ | Стаднікі́в |
Д. | Стадніко́ві Стадніку́ |
Стадніка́м |
З. | Стадніка́ | Стаднікі́в |
Ор. | Стадніко́м | Стадніка́ми |
М. | Стадніко́ві Стаднікі́ |
Стадніка́х |
Кл. | Стадніку́ | Стадніки́ |
Ста́д-нік
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Стад-; суфікс: -нік?.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |