Харітоник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Харіто́ник | Харітоники |
Р. | Харітоника | Харітоників |
Д. | Харітоникові Харітонику |
Харітоникам |
З. | Харітоника | Харітоників |
Ор. | Харітоником | Харітониками |
М. | Харіто́никові, Харіто́нику | Харіто́никах |
Кл. | Харітонику | Харіто́ники |
Ха-рі-то́-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Харітон-; суфікс: -ик.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|