Христос
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Христо́с | Христи́ |
| Р. | Христа́ | Христі́в |
| Д. | Христо́ві Христу́ |
Христа́м |
| З. | Христа́ | Христі́в |
| Ор. | Христо́м | Христа́ми |
| М. | Христо́ві Христі́ |
Христа́х |
| Кл. | Христе́, Христ | Христи́ |
Хрис-то́с
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Христос-.
Вимова[ред.]
- МФА : [xreˈstɔs] (одн.), [xreˈstɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рел. стосується Ісуса Христа. «Ісус Христос» означає «Ісус Помазанець». ◆ Подай же руку козакові і серце чистеє подай!І знову іменем Христовим ми оновим наш тихий рай. Полякам. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 2. [≈ 1][≠ 1][▲ 1]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від дав.-гр. Χριστός — букв. «Помазанець». Це переклад єврейського слова מָשִׁיחַ (Машиах).
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |