абеліт
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | абелі́т | абелі́ти |
| Р. | абелі́ту | абелі́тів |
| Д. | абелі́тові абелі́ту |
абелі́там |
| З. | абелі́т | абелі́ти |
| Ор. | абелі́том | абелі́тами |
| М. | на/у абелі́ту | на/у абелі́тах |
| Кл. | абелі́ту* | абелі́ти* |
а-бе-лі́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- вибухова суміш, що складається з амонієвої селітри, динітробензолу й кухонної солі. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від прізвища англійського хеміка Ф. Абеля
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |