абетковий
Українська[ред.]
| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | абе́тковий | абе́ткове | абе́ткова | абе́ткові |
| Р. | абе́ткового | абе́ткового | абе́ткової | абе́ткових |
| Д. | абе́тковому | абе́тковому | абе́тковій | абе́тковим |
| З. (іст./неіст.) | абе́ткового абе́тковий |
абе́ткове | абе́ткову | абе́ткових абе́ткові |
| О. | абе́тковим | абе́тковим | абе́тковою | абе́тковими |
| М. | абе́тковому абе́тковім |
абе́тковому абе́тковім |
абе́тковій | абе́ткових |
а·бе́т-ко-вий
Прикметник, прикметникове відмінювання 1a. Корінь: -абетк-; суфікс: -ов- ; закінчення: -ий
Значення[ред.]
- прикм. до абетка; алфавітний ◆ Укладання словника за абетковим порядком
- перен. загальновідомий; елементарний ◆ Поет вважає не зайвим висловлювати у віршах «абеткові» істини