аблакат
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | аблака́т | аблака́ти |
| Р. | аблака́та | аблака́тів |
| Д. | аблака́тові аблака́ту |
аблака́там |
| З. | аблака́та | аблака́тів |
| Ор. | аблака́том | аблака́тами |
| М. | аблака́тові аблака́ту |
аблака́тах |
| Кл. | аблака́ту | аблака́ти |
аб-ла-ка́т
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. адвокат (часто самозваний) ◆ Вже коли на те піде, то хоч би сто карбованців коштувало, аблаката найму, а свого докажу!… (Іван Карпенко-Карий, «Наймичка») [1]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |