абомовня
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | абомо́вня | абомо́внї |
Р. | абомо́внї | абомо́внй |
Д. | абомо́внї | абомо́вням |
З. | абомо́вню | абомо́внї |
Ор. | абомо́внєю | абомо́внями |
М. | абомо́внї | абомо́внях |
Кл. | абомо́внє* | абомо́внї* |
а-бо-мо́вн-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -абомовн-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Утворення, до складу якого входить слово мовня' («блискавка, заграва, луна»).
Переклад[ред.]
Список перекладів | |