ад'ютант
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ад'юта́нт | ад'юта́нти |
| Р. | ад'юта́нта | ад'юта́нтів |
| Д. | ад'юта́нтові ад'юта́нту |
ад'юта́нтам |
| З. | ад'юта́нта | ад'юта́нтів |
| Ор. | ад'юта́нтом | ад'юта́нтами |
| М. | ад'юта́нтові ад'юта́нту |
ад'юта́нтах |
| Кл. | ад'юта́нту | ад'юта́нти |
ад'-ю-та́нт
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ад'ютант-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- військовослужбовець (зазвичай офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень. [≈ 1] ◆ Широко розкрилися двері залу, і прибув князь у супроводі ад'ютанта.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від лат. adjutans (adjutantis) — той, хто допомагає. ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |