акуратист
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | акурати́ст | акурати́сти |
| Р. | акурати́ста | акурати́стів |
| Д. | акурати́стові акурати́сту |
акурати́стам |
| З. | акурати́ста | акурати́стів |
| Ор. | акурати́стом | акурати́стами |
| М. | акурати́стові акурати́сту |
акурати́стах |
| Кл. | акурати́сту | акурати́сти |
а-ку-ра-ти́ст
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -акурат-; суфікс: -ист.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. про людину, що додержується порядку, точності. ◆ Всіма визнаний на кораблі акуратист, він ретельно приглядався, чи не пом'явся та чи не відволожився одяг Ткач
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: акуратист
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3