алярм

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. аля́рм аля́рми
Р. аля́рму аля́рмів
Д. аля́рмові
аля́рму
аля́рмам
З. аля́рм аля́рми
Ор. аля́рмом аля́рмами
М. на/у аля́рму на/у аля́рмах
Кл. аля́рму* аля́рми*

а-ля́рм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -алярм-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заст., рідк. тривога. ◆ Се вчора був легкомисний, сліпий алярм хоч не зовсім безпідставний Іван Франко
  2. шум, крик. ◆ Кожен день — як вибух і як штурм, Шалений марш напружень і енергій, Салют, і виклик сурм, і натиск, і алярм Бажан

Синоніми[ред.]

  1. тривога

Антоніми[ред.]

  1. спокій

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]


Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від англійського alarm (тривога) пол. alarm

Переклад[ред.]

тривога
шум, крик

Джерела[ред.]