байкар
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | байка́р | байка́рі |
| Р. | байка́рю | байка́рів |
| Д. | байка́реві байка́рю |
байка́рям |
| З. | байка́ря | байка́рів |
| Ор. | байка́рем | байка́рями |
| М. | байка́реві байка́рю |
байка́рях |
| Кл. | байка́рю | байка́рі |
бай-ка́р
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -байкар-.
Вимова[ред.]
- МФА : [bɐi̯ˈkɑr] (одн.), [bɐi̯ˈkɑrʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- складач, автор байок ◆ В Чернігові поховано одного з найталановитіших українських поетів, байкаря Л. Глібова Коцюбинський
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |