Українська
[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	барахо́льник	барахо́льники
Р.	барахо́льника	барахо́льників
Д.	барахо́льникові барахо́льнику	барахо́льникам
З.	барахо́льника	барахо́льників
Ор.	барахо́льником	барахо́льниками
М.	барахо́льникові, барахо́льнику	барахо́льниках
Кл.	барахо́льнику	барахо́льники

ба-ра-хо́ль-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -барахоль-; суфікс: -ник.

розм. людина, що скуповує та перепродує старі речі. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
зневажл. про погану людину. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ — У мене дома порядок повний, а за твоїх барахольників сам в одвіті. Ти та ще отакі, як ти, чого терпите у себе погань всяку? В. С. Кучер

Найтісніша спорідненість
іменники: барахло́

Від ??

людина, що скуповує та перепродує старі речі

про погану людину

Українська[ред.]