барва
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ба́рва | ба́рви |
| Р. | ба́рви | ба́рв |
| Д. | ба́рві | ба́рвам |
| З. | ба́рву | ба́рви |
| Ор. | ба́рвою | ба́рвами |
| М. | ба́рві | ба́рвах |
| Кл. | ба́рво* | ба́рви* |
ба́р-ва
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -барв-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈbɑrʋɐ] (одн.), [ˈbɑrʋe] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- колір, забарвлення (в 2. знач.). [≈ 1] ◆ В глибині затоки долі кам'яною стіною ревів водопад, мов живий срібний стовп, граючи до сонця всіма барвами веселки І. Я. Франко
- перен. характер, тон, колорит, манера, відтінок викладу, виконання. ◆ Я згадую хоч не самі слова, то барву їх Леся Українка
- перен. перев. мн. виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва. ◆ Романтична піднесеність та інтенсивність художніх барв потрібні нашій поезії так само, як реалістична правдивість і конкретність зображення
- рідк. те ж саме, що фарба. ◆ Якби я всіми [всіма] барвами владала, то я б на барву барву накладала і малювала б щирим самоцвітом Леся Українка
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
- барва мосяжна
- згущувати барви
- барва золотаста (золота)
- барва золота
- барва срібляста (серебряна)
- барва серебряна
- барва цинова
- барва оловиста (оловяна)
- барва оловяна
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| колір, забарвлення | |
| характер, тон, колорит, манера, відтінок викладу, виконання | |
| виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва | |
| фарба | |
| |
Джерела[ред.]