безмір
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бе́змір | бе́зміри |
| Р. | бе́зміру | бе́змірів |
| Д. | бе́змірові бе́зміру |
бе́змірам |
| З. | бе́змір | бе́зміри |
| Ор. | бе́зміром | бе́змірами |
| М. | на/у бе́зміру | на/у бе́змірах |
| Кл. | бе́зміру* | бе́зміри* |
бе́з-мір
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: без-; корінь: -мір-
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те, що неможливо або важко виміряти; неозорі простори, безмежжя ◆ Пурпуром, золотом, ізмарагдом, сапфіром набитий, стелеться геть у безмір круто веселчаний шлях Франко
- перен. надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь ◆ — Пустіть мене, люди добрі, пустіть!… — благав Гнат, і на його, виду малювався безмір муки Коцюбинський
- у знач. присл. дуже, надзвичайно ◆ Галя раділа його маленьким радощам, безмір уболівала його боліннями Кротевич
Синоніми[ред.]
безмір
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |