безстидниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | безсти́дниця | безсти́дниці |
| Р. | безсти́дниці | безсти́дниць |
| Д. | безсти́дниці | безсти́дницям |
| З. | безсти́дницю | безсти́дниць |
| Ор. | безсти́дницею | безсти́дницями |
| М. | безсти́дниці | безсти́дницях |
| Кл. | безсти́дницю | безсти́дниці |
без-сти́д-ниц-я
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Префікс: без-; корінь: -стид-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до безстидник. ◆ так-бо нічого б і не було, якби вона втекла, а то й стоїть, і регочеться… У, безстидниця! Квітка-Основ'яненко
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |