белакуры
Білоруська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| ч. | с. | ж. | ||
| Н. | белаку́ры | белаку́рае | белаку́рая | белаку́рыя |
| Р. | белаку́рага | белаку́рага | белаку́рай | белаку́рых |
| Д. | белаку́раму | белаку́раму | белаку́рай | белаку́рым |
| З. (іст./неіст.) | белаку́рага белаку́ры |
белаку́рае | белаку́рую | белаку́рых белаку́рыя |
| О. | белаку́рым | белаку́рым | белаку́рай/аю | белаку́рымі |
| М. | белаку́рым | белаку́рым | белаку́рай | белаку́рых |
| Коротка форма | белаку́р | белаку́ра | белаку́ра | белаку́ры |
Корінь: -белакуры-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- білявий. ◆ Па тратуару ішоў высокі плотны мужчына з белакурымі валасамі.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??