бендюг
|
Див. також Бендюг. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бендю́г | бендюги́ |
| Р. | бендюга́ | бендюгі́в |
| Д. | бендюге́ві бендюгу́ |
бендюга́м |
| З. | бендю́г | бендюги́ |
| Ор. | бендюго́м | бендюга́ми |
| М. | бендюгу́ | бендюга́х |
| Кл. | бендюгу́ | бендюги́ |
бен-дю́г
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бендюг-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- віз. ◆ Колеса, бендюги і кари, самих церковні мари, В депо пушкарськеє тягли Котляревський, «Енеїда»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: бендюг
- Леся Ставицька. Короткий словник жарґонної лексики української мови. Київ, Критика, 2003