бервено
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бервено́ | — |
| Р. | бервена́ | — |
| Д. | бервену́ | — |
| З. | бервено́ | — |
| Ор. | бервено́м | — |
| М. | бервені́ | — |
| Кл. | бервено́* | — |
бер-ве-но́
Іменник, неістота, середній рід, I відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бервен-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: [berʋeˈnɔ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. колода. ◆ Де-не-де виглядали повалені останки печей або чорні перепалені обломки бервен І. Я. Франко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |