березілець

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. березі́лець березі́льці
Р. березі́льця березі́льців
Д. березі́льцеві
березі́льцю
березі́льцям
З. березі́льця березі́льців
Ор. березі́льцем березі́льцями
М. березі́льцеві
березі́лецю
березі́льцях
Кл. березі́льцю березі́льці

бе-ре-зі́-лець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -березіл-; суфікс: -ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. перев. мн. належний до мистеького гурту «Березіль», культурно спадкоємний йому. ◆ Ми--березільці: театральні спогади-роздуми Роман Черкашин, 2008

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]