Українська
[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	благові́сник	благові́сники
Р.	благові́сника	благові́сників
Д.	благові́сникові благові́снику	благові́сникам
З.	благові́сника	благові́сників
Ор.	благові́сником	благові́сниками
М.	благові́сникові, благові́снику	благові́сниках
Кл.	благові́снику	благові́сники

бла-го-ві́с-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -віс-; суфікс: -ник.

книжн., рідк. провісник добра, щастя. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Селяни слухали коваля, як благовісника нових, омріяних часів Іван Ле
1. ◆ Коли ми говоримо про виклики, які стоять перед благовісниками та організаторами церков, ми бачимо брак знань, технологій, фінансів, людей.

Найтісніша спорідненість
іменники: благові́сниця прикметники: благові́сний дієслова: благовісти́ти

Від ??

Список перекладів

Українська[ред.]