блиндар
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бли́ндар | бли́ндарі |
| Р. | бли́ндарю | бли́ндарів |
| Д. | бли́ндареві бли́ндарю |
бли́ндарям |
| З. | бли́ндаря | бли́ндарів |
| Ор. | бли́ндарем | бли́ндарями |
| М. | бли́ндареві бли́ндарю |
бли́ндарях |
| Кл. | бли́ндарю | бли́ндарі |
бли́-ндар
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -блиндар-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈblɪndɐr] (одн.), [ˈblɪndɐrʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. жебрак, старець. [≈ 1][▲ 1] ◆ — Палажці тільки б сліпих блиндарів водити по селах, а не людей до Києва І. С. Нечуй-Левицький
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |