бляха

Українська

бляха I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бля́ха	бля́хи
Р.	бля́хи	бля́х
Д.	бля́сі	бля́хам
З.	бля́ху	бля́хи
Ор.	бля́хою	бля́хами
М.	бля́сі	бля́хах
Кл.	бля́хо*	бля́хи*

бля́-ха

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блях-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈblʲɑxɐ] (одн.), [ˈblʲɑxe] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. тільки однина. листове залізо, звичайно покрите оловом. ◆ А топірці наробили Із самої бляхи Українська дума
   1. дахове залізо. ◆ А що з того, що в мене хата вкрита бляхою? І. С. Нечуй-Левицький
2. пряжка, значок і т. ін., зроблені з такого заліза або з іншого металу. ◆ На грудях з бляхою ладунка Котляревський
   1. металева пластинка для прикраси. ◆ — Виводь мені коня мого…, Надінь збрую із цвяхами, Із цвяхами, із бляхами Я. І. Щоголів
3. діал. деко, лист. ◆ — Чую дрібне цокання підошов [дерев'яних] у камінь… Наче хтось сипле на бляху волоські горіхи М. М. Коцюбинський

Холоніми

1. —
2. дах
3. прикраса
4. прикраса
5. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бляха
• Словник УЛІФ: бляха