бруква
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бру́ква | бру́кви |
| Р. | бру́кви | бру́кв |
| Д. | бру́кві | бру́квам |
| З. | бру́кву | бру́кви |
| Ор. | бру́квою | бру́квами |
| М. | бру́кві | бру́квах |
| Кл. | бру́кво* | бру́кви* |
бру́кваа
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -брукв-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈbrukʋɐ] (одн.), [ˈbrukʋe] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- бот. городня рослина, овоч; уживається як їжа і як корм для худоби ◆ Їдять брукву, а лушпайки кидають П. П. Чубинський
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |