бужениця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бужени́ця | — |
| Р. | бужени́ці | — |
| Д. | бужени́ці | — |
| З. | бужени́цю | — |
| Ор. | бужени́цею | — |
| М. | бужени́ці | — |
| Кл. | бужени́це* | — |
бу-же-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бужен-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [bʊʒeˈnɪt͡sʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |