бунтівниця

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бунтівни́ця бунтівни́ці
Р. бунтівни́ці бунтівни́ць
Д. бунтівни́ці бунтівни́цям
З. бунтівни́цю бунтівни́ць
Ор. бунтівни́цею бунтівни́цями
М. бунтівни́ці бунтівни́цях
Кл. бунтівни́цю бунтівни́ці

бун-тів-ни́-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.


Корінь: -бунт-; суфікси: -ів-н-иц; закінчення: -я.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жін. ім. до бунтівник. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ ?

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ ?

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=бунтівниця&oldid=481997