буравчик
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бура́вчик | бура́вчики |
| Р. | бура́вчика | бура́вчиків |
| Д. | бура́вчику бура́вчикові |
бура́вчикам |
| З. | бура́вчик | бура́вчики |
| Ор. | бура́вчиком | бура́вчиками |
| М. | на/в бура́вчику | на/в бура́вчиках |
| Кл. | бура́вчику* | бура́вчики* |
бу-ра́в-чик
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бурав-; суфікс: -чик.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |