бури

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	—	бу́ри
Р.	—	бу́рів
Д.	—	бу́рам
З.	—	бу́рів
Ор.	—	бу́рами
М.	—	бу́рах
Кл.	—	бу́ри

бу́-ри

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -бур-; закінчення: -и.

Вимова

• МФА : [—] (одн.), [ˈbure] (мн.)
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

бу́ри

бури (не зазначено розбиття на склади)
МФА: [bʊre]

• форма нкл відмінка іменника бур ◆ немає прикладів застосування.

бури́

бу-ри́

• форма наказовий спосіб дієслова бурити

◆ немає прикладів застосування.

Російська

бу́ри

бури (не зазначено розбиття на склади)
МФА: [bʊre]

• форма родового відмінка іменника буря ◆ немає прикладів застосування.

бури (не зазначено розбиття на склади)
МФА: [bʊre]

• форма називного чи знахідного відмінка множини іменника буря ◆ немає прикладів застосування.

бури́

бу-ри́
МФА: [bʊre]

• форма наказовий спосіб дієслова бурити ◆ немає прикладів застосування.