буртіль

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бу́ртіль бу́ртілі
Р. бу́ртіля бу́ртілів
Д. бу́ртілю
бу́ртілеві 		бу́ртілям
З. бу́ртіль бу́ртілі
Ор. бу́ртілем бу́ртілями
М. бу́ртілі
бу́ртілю 		бу́ртілях
Кл. бу́ртілю* бу́ртілі*

бу́р-тіль

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -буртіль-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заст. згорток або пакунок паперу, полотна і т. п. ◆ Одна жінка вкрала буртіль краму. «Словник Грінченка»

Синоніми[ред.]

  1. згорток, пакунок

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=буртіль&oldid=495839