білуха
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | білу́ха | білу́хи |
| Р. | білу́хи | білу́х |
| Д. | білу́сі | білу́хам |
| З. | білу́ху | білу́х |
| Ор. | білу́хою | білу́хами |
| М. | на/у білу́сі | на/у білу́хах |
| Кл. | білу́хо | білу́хи |
бі-лу́х-а
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -білух-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ссавець з родини дельфінових, поширений в арктичних і прилеглих до них водах. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??