Українська
[ред.]

вай-ло́

Іменник, істота, спільний рід (може узгоджуватися з іншими частинами мови як чоловічого, так і жіночого роду), II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вайл-; закінчення: -о.

розм. неповоротка, незґрабна людина; тюхтій. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: lout ^(en), bumpkin ^(en), lubber ^(en), lump ^(en), clumsy fellow ^(en), laggard ^(en); stiff ^(en)

Українська[ред.]