валиво
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | валиво | валива |
Р. | валива | валив |
Д. | валиву, валивові | валивам |
З. | валиво | валива |
Ор. | валивом | валивами |
М. | валиві | валивах |
Кл. | валиво* | валива* |
ва-ли-во
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -валив-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА : [ʋɐleu̯ɔ] (одн.), [] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. корито, ночви. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |