вальок
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вальо́к | вальки́ |
Р. | валька́ | валькі́в |
Д. | валько́ві вальку́ |
валька́м |
З. | вальо́к | вальки́ |
Ор. | валько́м | валька́ми |
М. | валько́ві вальку́ |
валька́х |
Кл. | вальку́* | вальки́* |
ва-льо́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -валь-; суфікс: -ок.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- грудка мокрої, замішаної з соломою глини для спорудження глиняних будівель чи обмазування стін. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |