вальцювальниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вальцюва́льниця | вальцюва́льниці |
Р. | вальцюва́льниці | вальцюва́льниць |
Д. | вальцюва́льниці | вальцюва́льницям |
З. | вальцюва́льницю | вальцюва́льниць |
Ор. | вальцюва́льницею | вальцюва́льницями |
М. | вальцюва́льниці | вальцюва́льницях |
Кл. | вальцюва́льницю | вальцюва́льниці |
валь-цю-ва́ль-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -вальц-; суфікси: -юва-льн-иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до вальцювальник. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Жіночий рід
- Істоти
- Українські іменники, відмінювання 5a
- Українські слова з суфіксом -юва
- Українські слова з суфіксом -льн
- Українські слова з суфіксом -иц
- Українські слова морфемної будови слова R-s-s-s-f
- Nomina feminina/uk
- Слова з 14 букв/uk
- Людина/uk
- Фемінітиви/uk
- Робітники/uk
- Вальцювання/uk