вандрут
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вандру́т | вандру́ти |
Р. | вандру́та | вандру́тів |
Д. | вандру́тові вандру́ту |
вандру́там |
З. | вандру́т | вандру́ти |
Ор. | вандру́том | вандру́тами |
М. | на/у вандру́ту | на/у вандру́тах |
Кл. | вандру́ту* | вандру́ти* |
ванд-ру́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вандрут-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- техн. деталь кріплення в шахті у вигляді довгого бруса. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |