варяги
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | варя́ги |
| Р. | — | варя́гів |
| Д. | — | варя́гам |
| З. | — | варя́гів |
| Ор. | — | варя́гами |
| М. | — | варя́гах |
| Кл. | — | варя́ги |
ва-ря́-ги
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 3a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -варяг-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
- МФА: [ʋɐˈrʲɑɦe]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- істор. давньоруська і візантійська назва скандинавів (норманів), які в 9 ст. чинили напади на Східну і Західну Європу ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Варяги // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- https://slovnyk.ua/index.php?swrd=варяги
- варяги на Lingvo.ua
