варінник
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | варі́нник | варі́нники |
| Р. | варі́нника | варі́нників |
| Д. | варі́ннику варі́нникові |
варі́нникам |
| З. | варі́нник | варі́нники |
| Ор. | варі́нником | варі́нниками |
| М. | на/в варі́ннику | на/в варі́нниках |
| Кл. | варі́ннику* | варі́нники* |
ва-рі́н-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -варін-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що варійник. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |