вдача

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	вда́ча	вда́чі
Р.	вда́чі	вда́ч
Д.	вда́чі	вда́чам
З.	вда́чу	вда́чі
Ор.	вда́чею	вда́чами
М.	вда́чі	вда́чах
Кл.	вда́че*	вда́чі*

вда́-ча

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: в-; корінь: -дач-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: [ˈu̯dɑt͡ʃɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [ўда́ча]

Семантичні властивості

Значення

1. випадковий збіг обставин в сторону особи. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини; характер. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. нахил або звичка до чогось. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   2. характерна риса поведінки тварини. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: вдача