вдівство
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вді́вство | — |
Р. | вді́вства | — |
Д. | вді́вству, вді́вствові | — |
З. | вді́вство | — |
Ор. | вді́вством | — |
М. | вді́встві | — |
Кл. | вді́вство* | — |
вді́в-ство
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -вдів-; суфікс: -ств; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈwdʲiu̯stwɔ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- нешлюбний стан чоловіка або жінки після смерті одного з подружжя. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |