ведмедячий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прикметник до ведмідь 1 ◆ Мисливець, у гаях та пущах посивілий, Що досі знав лише ведмедячі сліди, Орлині поклики, шум дерева й води, Уперше слухає далекий грім гармати Міцкевич, "Пан Тадеуш", переклад М. Рильського
- зроблений із шкури ведмедя ◆ Лихі, худі та миршаві собаки опали санки і смикали Яся за ведмедячий комір Нечуй-Левицький
- перен. який певними рисами, особливостями нагадує ведмедя або щось властиве йому ◆ В напрямі п'ятого класу довго не чути ніякого стукоту. Врешті, дуже повільні, ведмедячі кроки Вільде
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.