ведмідь

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ведмі́дь ведме́ді
Р. ведме́дя ведме́дів
Д. ведме́деві
ведме́дю
ведме́дям
З. ведме́дя ведме́дів
Ор. ведме́дем ведме́дями
М. ведме́деві
ведмі́дю
ведме́дях
Кл. ведме́дю ведме́ді

вед-мі́дь

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ведмідь-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зоол. великий хижий ссавець з незграбним масивним тілом, укритий густою шерстю. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ В бору плодились кабани, Ведмідь і сарна прудконога Я. І. Щоголів
  2. перен., розм. про незграбну, неповоротку людину ◆ Ще тут живе шведка, панна, ведмідь той вчений… ся не спокусить нікого — ні! Марко Вовчок
  3. розм. суміш різних вин або суміш вина з чаєм чи кавою ◆ — Як вип'ю цього ведмедя ще одну чарку, то так і піду по хаті гацати метелиці, ще й на одній нозі І. С. Нечуй-Левицький

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від псл. *medvědь.

Переклад[ред.]

великий хижий ссавець з незграбним масивним тілом, укритий густою шерстю
про незграбну, неповоротку людину
суміш різних вин або суміш вина з чаєм чи кавою

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: ведмідь
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.