вербич
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ве́рбич | — |
Р. | ве́рбича | — |
Д. | ве́рбичеві ве́рбичу |
— |
З. | ве́рбича | — |
Ор. | ве́рбичем | — |
М. | ве́рбичеві ве́рбичу |
— |
Кл. | ве́рбичу | — |
ве́р-бич
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -верб-; суфікс: -ич.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- етн., рел., церк. шостий тиждень Великого посту. [≈ 1] ◆ На Вербному тижні у церквах освячували вербові гілочки. , «Дидактичні матеріали для уроків української мови (диктанти, перекази, аудіювання, читання мовчки)», Долина, 2017
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 4a
- Українські слова з суфіксом -ич
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Статті з ілюстраціями
- Етнографічні терміни/uk
- Релігія/uk
- Церковні терміни/uk
- Слова з 6 букв/uk
- Час/uk
- Тижні/uk
- Великдень/uk
- Піст/uk