веренуха
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | верену́ха | верену́хи |
| Р. | верену́хи | верену́х |
| Д. | верену́хі | верену́хам |
| З. | верену́ху | верену́хи |
| Ор. | верену́хою | верену́хами |
| М. | верену́хі | верену́хах |
| Кл. | верену́хо* | верену́хи* |
ве-ре-ну́-ха
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -верен-; суфікс: -ух; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами. ◆ Як випили варенухи, то й загули, як мухи Матвій Номис ◆ І щедро платили кобзарям за ці пісні старшини, годували, поїли міцною горілкою, старим медом і варенухою З. Тулуб ◆ На порізаному і подовбаному столярському столі стоїть страва, самогон і темна варенуха М. Стельмах
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |