виворітка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ви́ворітка | ви́ворітки |
Р. | ви́ворітки | ви́воріток |
Д. | ви́ворітці | ви́воріткам |
З. | ви́ворітку | ви́ворітки |
Ор. | ви́воріткою | ви́ворітками |
М. | ви́ворітці | ви́ворітках |
Кл. | ви́ворітко* | ви́ворітки* |
ви́-во-ріт-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка). Префікс: ви-; корінь: -воріт-; суфікс: -к-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у поліграфії тощо: текст, зроблений кольором навиворіт, світлим по темному ◆ В сутніках та в темну пору доби напис значно краще читається, коли він зроблений виворіткою (світлим по темному), ніж звичним чорним по білому.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |