вигукування
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вигу́кування | вигу́кування |
Р. | вигу́кування | вигу́кувань |
Д. | вигу́куванню | вигу́куванням |
З. | вигу́кування | вигу́кування |
Ор. | вигу́куванням | вигу́куваннями |
М. | вигу́куванні вигу́куванню |
вигу́куваннях |
Кл. | вигу́кування | вигу́кування |
ви-гу́-ку-ва-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за значенням вигукувати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|