вилучення

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ви́лучення	ви́лучення
Р.	ви́лучення	ви́лучень
Д.	ви́лученню	ви́лученням
З.	ви́лучення	ви́лучення
Ор.	ви́лученням	ви́лученнями
М.	ви́лученні ви́лученню	ви́лученнях
Кл.	ви́лучення	ви́лучення

ви́-лу-че-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: ви-; корінь: -луч-; суфікси: -е-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [ˈʋelʊt͡ʃenʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. процес отримання будь-якого компонента з корисної копалини або суміші речовин. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. оцінка (міра) повноти використання запасів родовищ корисних копалин при видобутку, повноти добування компонента з вихідної сировини в концентрат при збагаченні видобутої мінеральної сировини. Вилучення обчислюється як відношення кількості вилученої речовини або компонента, що перейшов внаслідок того або іншого процесу у відповідний продукт (видобуту руду, вугілля, концентрат, штейн тощо), до її кількості у вихідній сировині (родовищі, руді, вугіллі, шихті тощо), виражається у %, або частках одиниці. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. для збагачення вугілля характерним показником розділення є вилучення горючої маси в концентрат. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Література

• Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Основи техніки та технології збагачення корисних копалин: навчальний посібник. — К.: Ліра-К 2020. — 634 с.