владоможець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | владомо́жець | владомо́жці |
| Р. | владомо́жця | владомо́жців |
| Д. | владомо́жцю владомо́жцеві |
владомо́жцям |
| З. | владомо́жця | владомо́жців |
| Ор. | владомо́жцем | владомо́жцями |
| М. | владомо́жці владомо́жцеві владомо́жцю |
владомо́жцях |
| Кл. | владомо́жцю | владомо́жці |
вла-до-мо́-жець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто має владу ◆ Українські та польські владоможці зіграли на кордоні волейбол внічию
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |