грубник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | гру́бник | гру́бники |
| Р. | гру́бника | гру́бників |
| Д. | гру́бникові гру́бнику |
гру́бникам |
| З. | гру́бника | гру́бників |
| Ор. | гру́бником | гру́бниками |
| М. | гру́бникові, гру́бнику | гру́бниках |
| Кл. | гру́бнику | гру́бники |
гру́б-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -груб-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈɦrubnek] (одн.), [ˈɦrubneke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- робітник, що палить у грубах, печах і т. ін. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |