Українська

грі́х

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -гріх-.

рел. порушення релігійно-моральних норм ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Заридала Катерина, …Промовила: «Не вернуся! Заховаюсь, дитя моє, Сама під водою, А ти гріх мій спокутуєш В людях сиротою». Т. Г. Шевченко
поганий, непорядний вчинок; якась хиба, помилка, недогляд ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Чула ж вона, що він взагалі охочий зводити дурненьких дівчат і вже не один такий гріх має на своєму сумлінні. В. Козаченко
у знач. присудк. сл. непорядно, недобре; недозволено ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ [Маруся:] Та не можна ж їм (ченцям) битися, рубатися. Гріх другого убивать. Панас Мирний

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: грішок ін. іменники: грішник, грішниця, гріхопадіння прикметники: грішний, гріховний дієслова: грішити, прогрішитися прислівники: грішно

Від ??

порушення релігійно-моральних норм
Білоруська_be: грэх ^(be) чол. Польська_pl: grzech ^(pl) чол. Російська_ru: грех ^(ru) чол. Японська_ja: 罪 (つみ), 罪悪 (ざいあく)

поганий, непорядний вчинок
Білоруська_be: грэх ^(be) чол., нядобры ўчынак

непорядно, недобре

Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.